Букачівська територіальна громада

Івано-Франківська область

Село Слобода Букачівська Букачівської селищної ради

Дата: 26.05.2021 10:15
Кількість переглядів: 556

На південний захід від Букачівець розкинулося село Слобода Букачівська. Перша згадка про нього фігурує в документах під 1624 роком. Збереглося дві легенди про походження назви села і обидві пов’язані з татарами. За однією з них, в давнину село мало назву Золоте Яблуко. Тут знаходилася церква, на її місці тепер кладовище, і мала позолочений купол у вигляді яблука. Одного разу на село напали татари, захопили його і зруйнували церкву, а позолочений купол забрали з собою. Друга легенда твердить, що село було захищене високим валом і глибоким ровом, який під час ворожих нападів затопили водою і підняли перекидний міст. І як татари не намагалися, але здобути села не змогли, бо на перешкоді став залитий водою рів. Після того, як татари відступили, і село залишилося вільним, або як говорили в давнину свобідним, воно дістало назву Слобода.  Після того, як село увійшло до складу містечка Букачівці, його стали називати Слободою Букачівською.

Археологічна історія села сягає своїм корінням у сиву давнину. У жовтні 2010 та у квітні 2012 років на території села працювала українсько-польська розвідкова експедиція, котра виявила у двох місцях археологічні знахідки. Зокрема, справа від дороги з Козарів до Букачівців, поблизу хреста, оточеного старими деревами, на розораному полі зібрано чотири крем’яні відщепи. Ще одне місце, де були виявлені археологічні знахідки, знаходиться за 400 м на схід від попереднього і за 300 м на захід від крайніх будівель Букачівської Слободи, на широкій розораній ділянці першої надзаплавної тераси Дністра, справа від дороги з Козарів до Букачівців. Тут знайдено крем’яний відщеп, два уламки кружального посуду княжої доби та фрагмент ліпної посудини ранньозалізного часу.

Перша згадка про Церкву Воздвиження Чесного Хреста, котра знаходилася на території села Букачівська Слобода, датується 1654 р. і читаємо про неї в покрайньому написі «Апостола» з львівської друкарні Михайла Сльозки. Її будівничим вважається о.Максим, котрий розбудував церкву (згадка про нього 1681). Згадується дана церква і в акті візитації 1740 р., а більш детальний її опис можна дізнатися з акту візитації, котрий датується 1756 р. В ньому сказано, що церква дерев’яна, однобанна, пристійного вигляду, невідомо коли і чиїм коштом була збудована. Іконостас у ній неповний – тільки 4 намісні ікони на бляхах мальовані. Дзвіниця навпроти церкви дерев’яна, побита гонтами. Ця церква згоріла у 1796 р. і більше не відновлювалася. Окрема парохія була ліквідована і приєднана до парохії Букачівець. До церкви в Букачівцях, зокрема, було перенесено старі літургійні книги та вівтар Воздвиження Чесного Хреста. Зараз на місці давньої церкви споруджено муровану літургійну капличку.

Жителі села Слобада Букачівська завжди брали активну участь у громадсько-політичному житті. Зокрема, є відомості про те, що жителі села брали участь в складі австро-угорської армії в Першій світовій війні і один ( Галярник Іван Тимкович) навіть мав військові нагороди.  Серед членів товариства «Просвіта» також були жителі Слободи, зокрема Процик Антоніна (прим. – їх було значно більше, однак автор розвідки на даний момент не володіє точною інформацією про них поіменно).

З приходом німецьких окупаційних військ, в 1942 р. на примусові роботи до Німеччини були вивезені жителі села. Серед них молоді сімнадцятирічні дівчата Непик (Свачій) Марія Михайлівна і Запотічна (Чемеринська) Катерина Іванівна, котрі були звільнені аж у 1945 році.

Також радянською владою багато жителів села було мобілізовано на фронт, з якого деякі з них, зокрема, Тимощук Петро Петрович, не повернулися.  Серед учасників національно-визвольного руху під проводом ОУН, у лавах УПА воювало чимало вихідців села, не один з яких склав голову за волю України.

На сьогоднішній день в селі проживає 202 жителів. Є клуб та магазин.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь