Роковинам Чорнобильської трагедії присвячується... Спогадами ділиться наш земляк, ліквідатор аварії на ЧАЕС, Любінець З.Ю.

Дата: 24.04.2021 19:41

Кількість переглядів: 910

Фото без опису

26 квітня 2021 року минає 35 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. В цей день ми згадуємо тих, чиї життя забрав «мирний атом», а також героїчний подвиг людей, котрі ціною власного життя і здоров’я, ліквідовували наслідки вибуху. Одним із таких сміливців є житель смт. Букачівці Любінець Зіновій Юрійович, котрий поділився своїми спогадами про той час.

Пане Зіновію, як Ви дізналися про катастрофу на ЧАЕС?

Напевно, так як і всі інші люди – з телевізора. Правда, трохи пізніше, ніж усе сталося, та й інформацію подавали неповну. Просто як факт, що на електростанції в Чорнобилі стався вибух.

Хто направив Вас у Чорнобиль?

Мені, як військовозобов’язаному, прийшла повістка з військкомату, і з 1 вересня 1988 року я вже був у Чорнобилі. Пробув я там майже 4 місяці (до 29 грудня 1988 року).

Як Ви їхали? Що Вас найбільше вразило після приїзду до «зони відчуження»?
Їхали автобусом з Івано-Франківська до Білої Церкви, а звідти уже нас доправляли до місць, де ми безпосередньо працювали. Найбільше вразило, що там, попри велику кількість автобусів, котрими привозили ліквідаторів, було безлюдно. Села були абсолютно порожніми, всіх людей вивезли, лише подекуди блукали тварини, котрих нікому тепер було доглядати.
Яким було Ваше завдання у ліквідації наслідків аварії?
В основному, наша бригада займалася демонтажем будинків у селах, котрі постраждали через вибух на ЧАЕС. Іноді, нас возили на саму станцію, або на територію біля неї. Правда, працювали ми там недовго, іноді, по кілька хвилин в день.
Якими засобами захисту користувалися?
Та практично ніякими. Правда, рівень опромінення нам вимірювали.
Чи відчувалося в радіаційній зоні погіршення самопочуття?
Та ні. Я був молодий, здоровий. Годували нас добре, навіть поправився там на кілька кілограмів (Сміється пан Зіновій). Продукти і воду нам давали привізні, котрі доставляли з безпечних від радіації територій.
А чи відчувається якийсь негативний вплив на здоров’я Ваше і Вашої родини від роботи по ліквідації наслідків вибуху на ЧАЕС?
Навіть не знаю, що і казати. Буває, що хворію, але то вже і вік поважний. Говорили, що після контакту з радіацією не можна мати дітей, але в мене народилася донька. Вона вже доросла і повністю здорова, зараз проживає у Німеччині.
Чи підтримуєте Ви контакти з тими, хто разом з Вами брали участь у ліквідації?
Раніше підтримував, ми часто спілкувалися, проводилися якісь заходи, в котрих ми брали участь, але тепер, коли багатьох із них уже немає, стало складніше, тому зараз практично не підтримую.
Дуже дякую, пане Зіновію, що знайшли час розповісти нам про Ваш вклад у ліквідацію наслідків Чорнобильської трагедії. Бажаємо Вам міцного здоров’я, довгих років життя, миру в душі, тепла на серці, поваги і любові від родини!!